Що в бізнесі головне, на вашу думку?

— Виробити можна будь-що. Головне для успіху проєкту, на жаль, — не робити файні й корисні продукти, а вміти їх продати. Додам: заробляє той, хто виробляє продукт, а не сировину. Зрозумійте, у буханці хліба, яку ви купуєте, менше 10% грошей — заробіток того, хто виростив пшеницю.

Головна «фішка» й складова мого успіху в тому, що я створив власний бренд, власний сайт і займаюся виключно прямими продажами по всій Україні. Мій інтернет-магазин — найпопулярніший у своєму сегменті й продає мою та партнерську продукцію приблизно на мільйон гривень на рік.

Яка відвідуваність сайту і хто вам допомагав?

— Сайт «Органічної ферми Ліхтенфельд» зараз відвідують приблизно 12–18 тисяч людей на день. Сайт я зробив сам, сам його обслуговую й просуваю. Це не так уже й складно! Є програми-конструктори, з якими людина, що більш-менш знається на комп'ютері, може створити інтернет-магазин. Потужний інтернет-магазин. І це не якісь великі гроші. Моя порада: торгуйте напряму через інтернет, без посередників.

А як працюєте із соцмережами?

— Багато людей пішли в соцмережі, купують товари через інтернет. Але ось мої «граблі», суб'єктивно: Facebook не продає, Instagram не продає — продає сайт. Facebook та Instagram генерують трафік. Тобто я вкладаю гроші в рекламу у Facebook, а він веде людей на мій сайт. Ще раз: соцмережі генерують трафік. Продає — сайт.

Facebook не продає, Instagram не продає — продає сайт.

З якого позиціювання ви починали продажі?

— Спершу це були швейцарські сири «Ліхтенфельд». Круто! Потім органічні сири — круто! А потім я зрозумів, що живі люди довіряють живим людям. Так з'явився бренд «Доброжанський» — і це був успіх. Люди бачать моє обличчя в рекламі, те саме обличчя на сайті, а на сторінці вказана навіть адреса мого дому. Я став повністю відкритим перед покупцем: на сайті можна побачити мою садибу, мою родину, моїх собак. Люди перенасичені рекламою. Хочете продажів в інтернеті — будьте на 100% відкриті й відверті!

— Сьогодні під торговою маркою «Ліхтенфельд», окрім моєї, працюють ще дві сироварні. Через мій сайт продається вся ця продукція. Тобто люди не знають, що частину сиру зробив не я, а мої побратими. Я не вважаю це шахрайством: хлопці вчилися в мене, я був у них на фермах і ставив їм виробництво. І безумовно я, Олександр Доброжанський, своїм словом і власним ім'ям відповідаю за якість цієї продукції.

Люди хочуть купувати в людей, купувати в легенди! Тобто треба народити легенду. Легенда жива, вона частина тебе — тоді тобі повірять. Не буде легенди, не буде відвертості — не буде успіху.

Живі люди довіряють живим людям.

Яка легенда у вашого бізнесу?

— На мене працюють дві легенди, і обидві правдиві. Перша: одесит, топменеджер із дипломами Сорбонни, який поїхав жити в село. Це платформа й легенда дауншифтингу. Друга теж правдива: та сама людина, «контужений дятел», який 2014 року з рушницею з магазину побіг на фронт. Комусь імпонує легенда дауншифтера, комусь — патріота.

Чому купують саме у вас?

— Чого хочуть люди? Усі розуміють, що майже вся продукція в наших магазинах — підробка. Просто увімкніть мозок і візьміть калькулятор. Щоб зробити 1 кг вершкового масла, потрібно 22 літри домашнього молока. Молоко гуртом коштує зараз близько 11 грн/л, тобто лише сировина на кілограм масла — 242 грн. Додайте рентабельність виробництва, логістику, маржу магазину — скільки має коштувати масло? Щонайменше 500 гривень за кілограм. Такий самий простий розрахунок допоможе зрозуміти, скільки м'яса в сосисках чи молока в сирі.

Чому тоді у вас низькі ціни?

— Бо між мною та покупцем нікого немає! Я торгую напряму зі сиросховища, тож можу продавати сир, ринкова ціна якого понад 500 гривень, по 370 грн/кг. Головне — донести людям: «Зроблено руками, зроблено з любов'ю!»

А як ви відповідаєте за склад, зазначений на етикетках?

— На кожному виді моєї продукції написаний склад. А після складу: «Нічого, що не вказано у складі, — у складі нема». Це працює, розумієте? Наші люди готові до крафту, вони втомилися від брехні масмаркету. На жаль, якість і склад продукції — не головне, щоб продати. Повторю: продає відвертість, продає легенда.

«Нічого, що не вказано у складі, — у складі нема».

Скільки взагалі витрачаєте на рекламу?

— Наприклад, у грудні реклама коштувала мені 0,5 долара на добу. Це символічна плата, щоб просто її не зупиняти. З вересня я платив за рекламу 20 доларів на добу. Це копійки. Увага: це всі витрати! Коли торгуєте на базарі, у вас є оренда, реалізатори, податки. У мене всі витрати — це, власне, реклама. І величезна робота з інтернет-магазином!

Зараз я найняв менеджера з продажів, бо просто не встигаю. З месенджерами треба працювати цілодобово: до мене у Viber щодня пишуть понад сто людей. Ви маєте розуміти, що робота з інтернетом — окрема робота. Я вже майже рік власноруч сир не варю: більшість мого часу — це інтернет-магазин.

На тлі успішних продажів як плануєте масштабуватися?

— У свій магазин я зараз, як у топку, можу кинути будь-який товар, що відповідає моїй концепції, і його продадуть. Концепція дуже проста: зроблено руками й виключно органічно. І ще: я торгую тільки через «Нову пошту», тобто лише продукцією, яка витримує пересилання без холодильника. І знову про «граблі»: маю поганий досвід співпраці з магазинами-посередниками, спроб зайти в торговельні мережі тощо. Мій особистий досвід такий: вийшло працювати лише самому, напряму.

Яка ваша участь у ветеранському агробізнесі?

— Усім досвідом, який маю, я готовий ділитися. Я живу на периферії, на Одещині, до мене не ходить громадський транспорт. Але в моєму селі є супутниковий інтернет, а в мене — готель для побратимів. Тож я радий бачити тут будь-кого й передати весь свій досвід.