Agravery.com

Пресса

Джерело: Agravery.com

Олександр Доброжанський: Facebook та Instagram не продають, мої сири продає сайт.

Ветеранський агробізнес набирає обертів в Україні. Продукцію трьох сироварень від «побратимів» через власний веб-ресурс реалізує Олександр Доброжанський, який готовий ділитися техніками продажів.

За запитом «органічна ферма» Google одразу пропонує розширення «органічна ферма Ліхтенфельд». Та самим влучним позиціюванням продукту стало не «органічні сири», не «швейцарські сири», а саме «сири Доброжанського». Олександр не просто створив бренд, а сам став брендом, відгукнувшись на запит споживачів. За його плечима навчання в Сорбонні, досвід роботи у топ-менеджменті та перебування в АТО. Свій бекграунд підприємець втілив у легенди, які продають.

Що головне у бізнесі, на вашу думку?

- Виробити можна будь-що. Головне для успіху проекту, на жаль, не робити файні та корисні продукти, а вміти їх продати. Можу додати — заробляє той, хто виробляє продукт, а не сировину. Зрозумійте, в буханці хліба, яку ви купуєте, менше 10% грошей — це заробіток тієї людини, яка виростила пшеницю.

Головна «фішка» і складова мого успіху у тому, що я створив власний бренд, створив свій сайт, займаюся виключно прямими продажами по всій Україні. Мій інтернет-магазин, у своєму сегменті ринку, самий популярний, і продає мою та партнерську продукцію сумарно на мільйон гривень на рік, за приблизними розрахунками.

Яка відвідуваність сайту і хто вам допомагав?

— Сайт «Органічної ферми Ліхтенфельд» зараз відвідують приблизно 12−18 тис. людей на день. Я сам робив сайт, особисто його обслуговую та займаюся просуванням. Це не так, щоб дуже складно! Зараз є програми-білдери, за допомогою яких людина, яка більш-менш нормально знається на комп'ютері, може створити інтернет-магазин. Потужний інтернет-магазин. Це не якісь там великі гроші. Моя порада — торгуйте напряму через інтернет, без посередників.

А як працюєте у соціальних мережах?

— Багато людей пішли зараз у соцмережі, купляють товари через інтернет. Але ось мої «граблі», суб'єктивно: Facebook не продає, Instagram не продає - продає сайт. Facebook та Instagram — генерують трафік. Тобто, я вкладаю гроші у рекламу у Facebook, який генерує трафік на мій сайт. Ще раз — соціальні мережі генерують трафік на сайт. Продає - сайт.

З якого позиціювання ви розпочали продажі?

— Спочатку це були швейцарські сири «Ліхтенфельд». Круто! Потім це були органічні сири — круто! А потім я зрозумів, що живі люди — довіряють живим людям. Так з’явився бренд — «Доброжанський» — і це був успіх. Тобто, люди бачать моє обличчя на рекламі, те саме обличчя на моєму сайті, а на сторінці вказана навіть адреса моєї домівки. Я зробив повну відкритість перед споживачем. На моїй сторінці можна побачити мою садибу, мою родину, моїх собак тощо. Люди зараз перенасичені рекламою. Якщо хочете мати продажі в інтернеті - ви повинні бути на 100% відкритими та відвертими!

Читайте також: Троє у човні: полиця, продукти та пакети

— На сьогоднішній день під торговою маркою «Ліхтенфельд» працює дві ще сироварні, окрім моєї. Через мій сайт проходить реалізація всієї цієї продукції. Тобто, люди не знають, що частину сиру створив не я, а мої побратими. Я не вважаю це шахрайством, тому що хлопці вчилися в мене, я був у них на фермах, ставив їм виробництво. І безумовно я, Олександр Доброжанський, своїм словом і власним ім'ям відповідаю за якість цієї продукції.

Люди хочуть купляти у людей, купляти у легенди! Тобто, треба народити легенду. Легенда — жива, вона частина тебе — тоді тобі повірять люди. Не буде легенди, не буде відвертості - не буде успіху.

Яка легенда у вашого бізнесу?

— На мене працюють дві легенди, і вони дійсно відверті. Перша легенда: одесит, топ-менеджер, має дипломи Сорбонни, і поїхав жити у село. Тобто, це платформа і легенда дауншифтингу. Друга легенда теж правдива: це та сама людина, «контужений дятел», який у 2014-му році з гвинтівкою із магазину побіг на фронт. Комусь імпонує легенда дауншифтера, комусь патріота.

Чому купляють у вас?

— Що люди хочуть? Усі розуміють, що майже уся продукція у наших магазинах — то є підробка. Просто увімкніть мозок і візьміть у руки калькулятор. Наприклад, щоб зробити 1 кг вершкового масла, потрібно 22 літра домашнього молока. Молоко у гурті коштує зараз біля 11 грн/літр, тобто тільки собівартість сировини на кілограм масла складає 242 грн, додайте рентабельність виробництва, логістику, маржу магазина — скільки повинно коштувати масло? Мінімум 500 грн за кілограм. Такий самий простий розрахунок допоможе зрозуміти, наприклад, скільки м’яса у сосисках чи молока у сирі.

Чому тоді у вас низькі ціни?

— Тому, що між мною та покупцем нікого немає! Я торгую напряму зі сиросховища, тому можу дозволити собі продавати сир, ринкова ціна якого складає більше 500 гривень, за 370 грн/кг. Головне — донести людям: «Зроблено руками, зроблено з любов’ю!»

А як ви відповідаєте за склад продуктів, що зазначено на етикетках?

— На кожному виді моєї продукції написано склад. А після складу написано: «нічого, що не вказано у складі - у складі нема». Це працює, розумієте? Тобто, наші люди — вони готові до крафту, вони втомились від брехні масмаркету. На жаль, якість продукції, склад продукції - це не є головне для того, щоб продати. Повторюсь — продає відвертість, продає легенда.

Скільки витрачаєте взагалі на рекламу?

— Наприклад, у грудні в мене реклама коштувала 0,5 доларів за добу. Це символічна плата, щоб її просто не зупиняти. Із вересня я за рекламу платив 20 доларів на добу. Це копійки. Увага — це усі витрати! Тобто, коли ви торгуєте на базарі - у вас є оренда, реалізатори, податки тощо. У мене всі розходи — це, власне, реклама. І величезна робота з інтернет магазином!

Читайте також: «Сирний світ» проти коронавірусу: як розвивався ринок до карантину та які шанси на ньому після?

Зараз я найняв менеджера з продажів, бо я просто не встигаю. З мессенджерами потрібно працювати цілодобово. До мене більше ста людей на день заходять у мій аккаунт у Viber. Ви повинні розуміти, що робота з інтернетом — це окрема робота. Зараз я майже рік власноруч сир не варю. Але більшість мого часу — це робота з інтернет-магазином.

На тлі успішних продажів, як плануєте масштабуватися?

— У свій магазин я зараз, як у топку, можу кинути будь-який товар, що буде відповідати моїй концепції, і він буде проданий. Концепція дуже проста: зроблено руками і виключно органічно. І інше: я торгую тільки через «Нову Пошту». Тобто, торгую виключно продукцією, яка витримує пересилку без холодильника. І ще раз про «граблі» — маю поганий досвід співпраці з магазинами-посередниками, спроби заходу в торгівельні мережі тощо. Такий мій особистий досвід — вийшло працювати виключно самому, напряму.

Якою є ваша участь у ветеранському агробізнесі?

— Усім досвідом, який я маю, я готовий поділитися. Я живу на периферії, на Одещині, до мене не ходить громадський транспорт. Але в мене у селі є супутниковий інтернет, в мене є готель для побратимів. Тобто, я готовий будь-кого бачити тут, на місці, і передати увесь свій досвід.