У пакеті вже закладено все необхідне.

Erbsensuppe Rauch — горохова з димком.

По мамі я етнічний німець.

Це не просто факт біографії — це частина мене. Німецька культура, німецька кухня, німецька точність і глибина — вони у моїй крові.

Але в Радянському Союзі бути німцем було небезпечно. Мої родичі по мамі були репресовані — за походження, за прізвище, за мову. Бабця при мені розмовляла тільки російською. З сусідами — українською. А коли залишалася наодинці з дідусем — німецькою.

При мені вона називала цей суп просто — гороховий. При дідусі — Erbsensuppe. Гербзензупе. Як завжди було.

Я їв цей суп маленьким хлопчиком, коли приїжджав до неї в село. Густий, ароматний, з копченістю, яка залишається на губах ще довго після того, як миска порожня. Це один з найперших смаків, які я пам'ятаю.

Erbsensuppe — це німецька класика з кількасотлітньою історією. Солдатська їжа, селянська їжа, їжа, яка годує і зігріває. У Пруссії її варили в польових казанах. У Баварії — по неділях. У кожній землі — свій варіант, але логіка одна: горох, копченина, курка, майоран.

Ця трава розкривається в гарячому бульйоні і дає той характерний аромат, який я пам'ятаю з бабчиної кухні. Копченість — друга ключова нота. Традиційно Erbsensuppe вариться з копченою свининою — Kasseler або Speck. Я варю на домашньому копченому півні і додаю смалець.