У пакеті вже закладено все необхідне.

ჩიხირთმა — Чихіртма з півня.

Я виріс в Одесі, у класичному одеському дворику… у провулку Нечіпуренка… два квартали до Дерибасівської. А одеський дворик — це не просто двір. Це був мікросвіт, де жили всі народи Радянського Союзу. Українці, євреї, молдавани, болгари, греки, вірмени… і одна грузинська родина.

На кожне свято ми накривали столи у дворі. Ми разом святкували Пасху, Песах та Рамадан. І кожна господиня виставляла своє — національне, домашнє, справжнє. Це було негласне змагання без переможців. Бо все було неймовірно. Грузинська кухня тоді вразила мене назавжди.

Чихіртма — це грузинська класика. Стара, як самі гори Кавказу. Кажуть, що цей суп варили ще в царських дворах Тбілісі — він вважався стравою для відновлення сил після важких часів. Не випадково його досі подають, коли людина хворіє, або коли треба зібрати себе докупи після… різного.

Секрет чихіртми — не в гостроті і не в багатстві інгредієнтів. Секрет — в яйці і лимоні. Саме вони перетворюють звичайний курячий бульйон на щось зовсім інше. Яйце дає оксамитову текстуру. Лимон — свіжу кислинку, яка розкриває все інше. Куркума фарбує бульйон у золотий колір і додає теплу земляну ноту. Кориця і гвоздика — тихий грузинський акцент на фоні. Вершкове масло додає колориту та витонченості…

Мій кулінарний світогляд народився в тому одеському дворику. Потім була Азія, Європа… але фундамент закладено там, де була «риба фіш», де болгарська баниця стояла поруч із молдавською плачиндою, вірменською долмою і грузинськими хінкалі.

Чихіртму зварив так, як я відчуваю грузинську кухню… з повагою до оригіналу і з домашнім півнем в основі.